Інтернет-магазин інтелектуальної книги Архе

Здравствуйте Гость ( Вход | Регистрация )

9 Страницы  1 2 3 > »  
Reply to this topicStart new topicStart Poll

> Любов - це мистецтво?, чи просто приємне відчуття, діло випадку
Outline · [ Standard ] · Linear+
Максим
post Dec 10 2007, 10:30 PM
Отправлено #1


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 664
Регистрация: 18-January 07
Из: Львів тел: 80685039574
Пользователь №: 1 228



Является ли любовь искусством?

Если да, то она требует знания и усилия. Или, может быть, любовь – это приятное чувство, испытать которое – дело случая, нечто такое, что выпадает человеку в случае удачи.


Це рядки з твору "Мистецтво любити" видатного філософа і психоаналітика 20-го ст. Еріха Фрома. Недавно прочитав цей твір(правда деякі занудні абзаци і сторінки пропустив) і цікаво почути ще чиїсь думки що-до цього питання:Чи являється любов мистецтвом? Мистецтвом, яким може оволодіти людина, над яким потрібно працювати і якому потрібно вчитися?" Чи все-таки любов - це почуття в серці, яке мов теплий весняний вітер з"являється коли хоче і зникає тоді, коли йому заманеться. Тобто - любов не підвласна будь-яким людським зусиллям.

Ось кілька цитат з цього твору:

Не то чтобы люди считали любовь делом неважным. Они ее жаждут, они смотрят бессчетное количество фильмов о счастливых и несчастливых любовных историях, они слушают сотни глупых песенок о любви, но едва ли кто нибудь действительно думает, что существует какая то необходимость учиться любви

Для большинства людей проблема любви состоит в том, чтобы быть любимым , а не в том, чтоб любить , уметь любить. Значит, сущность проблемы для них в том, чтобы их любили, чтобы они возбуждали чувство любви к себе. К достижению этой цели они идут несколькими путями. Первый, которым обычно пользуются мужчины, заключается в том, чтобы стать удачливым, стать сильным и богатым настолько, насколько позволяет социальная ситуация. Другой путь, используемый обычно женщинами, состоит в том, чтобы сделать себя привлекательной, тщательно следя за своим телом, одеждой и т. д. Иные пути обретения собственной привлекательности, используемые и мужчинами, и женщинами, состоят в том, чтобы выработать хорошие манеры, умение вести интересную беседу, готовность прийти на помощь, скромность, непритязательность. Многие пути обретения способности возбуждать любовь к себе являются теми же самыми путями, которые используются для достижения удачливости, для обретения полезных друзей и влиятельных связей. Очевидно, что для большинства людей нашей культуры умение возбуждать любовь это, в сущности, соединение симпатичности и сексуальной привлекательности.


Вся наша культура основана на жажде покупать, на идее взаимовыгодного обмена. Счастье современного человека состоит в радостном волнении, которое он испытывает, глядя на витрины магазина и покупая все, что он может позволить себе купить или за наличные или в рассрочку. Он (или она) и на людей глядят подобным образом. Для мужчины привлекательная женщина – для женщины привлекательный мужчина – это добыча, которой они являются друг для друга. Привлекательность обычно означает красивую упаковку свойств, которые популярны и искомы на личностном рынке.


Третье заблуждение, ведущее к убежденности, что в любви ничему не надо учиться, состоит в смешении первоначального чувства влюбленности с перманентным состоянием пребывания в любви. Если двое чужих друг другу людей, какими все мы являемся, вдруг позволят разделяющей их стене рухнуть, этот момент единства станет одним из самых волнующих переживаний в жизни. В нем все наиболее прекрасное и чудодейственное для людей, которые были прежде разобщены, изолированы, лишены любви. Это чудо неожиданной близости часто случается легче, если она начинается с физического влечения и его удовлетворения. Однако такого типа любовь по самой своей природе не долговечна. Два человека все лучше узнают друг друга, их близость все более и более утрачивает чудесный характер, пока, наконец, их антагонизм, их разочарование, их пресыщенность друг другом не убивает то, что осталось от их первоначального волнения. Вначале они не знали этого всего; их, действительно, захватила волна слепого влечения. «Помешательство» друг на друге – доказательство силы их любви, хотя оно могло бы свидетельствовать только о степени их предшествующего одиночества.
Эта установка, что ничего нет легче, чем любить, – продолжает оставаться преобладающей идеей относительно любви вопреки подавляющей очевидности противного. Едва ли существует какая то деятельность, какое то занятие, которое начиналось бы с таких огромных надежд и ожиданий и которое все же терпело бы крах с такой неизменностью, как любовь.


...любовь – это искусство, такое же, как искусство жить: если мы хотим научиться любить, мы должны поступать точно так же, как нам предстоит поступать, когда мы хотим научиться любому другому искусству, скажем, музыке, живописи, столярному делу, врачебному или инженерному искусству.


Но если я действительно люблю какого то человека, я люблю всех людей, я люблю мир, я люблю жизнь. Если я могу сказать кому то «я люблю тебя», я должен быть способен сказать «я люблю в тебе все», «я люблю благодаря тебе весь мир, я люблю в тебе самого себя».


Любовь начинает проявляться, только когда мы любим тех, кого не; можем использовать в своих целях.



В останньому розділі "Практика любові" Фром пише наступне:

Рассмотрев теоретический аспект искусства любви, мы сейчас стоим перед гораздо более трудной проблемой, проблемой практики искусства любви. Как можно научиться практике какого бы то ни было искусства, не практикуя его?
Трудность проблемы в том, что ныне большинство людей, а значит и многие читатели этой книги, ожидают, что им будут даны предписания, «как сделать это самому», в нашем случае это означает научиться любить. Боюсь, что всякий, кто приступает к этой последней главе с таким настроением, будет глубоко разочарован. Любовь это личное переживание, которое каждый может пережить только сам и для себя; в самом деле, вряд ли найдется хоть кто то, кто не имеет или не имел этого переживания хотя бы в малой степени, по крайней мере, в детстве, юности, или в зрелом возрасте. Рассмотрение практики любви может сосредоточиться на предпосылках искусства любви и подступах к нему, и осуществлении этих предпосылок и подступов. Шаги к этой цели можно сделать только самостоятельно, а рассмотрение закончится прежде, чем будет сделан решительный шаг. Все же я полагаю, что рассмотрение подступов может помочь в достижении овладения этим искусством, по крайней мере, для тех, кто освободился от ожидания «предписаний».


Основна думка цього розділу говорить, що в практиці мистецтва любові необхідними вимогами що-до людини є дисциплінованістіь, зосередженність, терпіння і найвища заінтерисованість в цьому ділі. І ще - людина повинна володіти певними якостями, а це - перемога над власним нарцисизмом, смирення, об"єктивність, мудрість, віра, активність і відвага.

Ну то як? Вчитись чи чекати? <_<
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Anna
post Dec 11 2007, 03:40 AM
Отправлено #2


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 3 046
Регистрация: 20-October 06
Из: Киев
Пользователь №: 735



Я теж читала цю книгу. Згодна з тим, що це є мистецтво. Але... трохи перероблю цю фразу:
QUOTE
Мистецтвом, яким може оволодіти людина, над яким потрібно працювати і якому потрібно вчитися?" Чи все-таки любов - це почуття в серці, яке мов теплий весняний вітер з"являється коли хоче і зникає тоді, коли йому заманеться. Тобто - любов не підвласна будь-яким людським зусиллям.


Любов - це мистецтво, яким може оволодіти людина, якому потрібно вчитися, і яке виникає на грунті того почуття в серці, що, мов весняний вітер, з"являється коли хоче; але це почуття не зникає просто так, коли йому заманеться, бо справжнє кохання, виникнувши після докладання зусиль, вже ніколи не зникне.

Любов справді може виникнути несподівано, але на ранньому етапі вона ще не справжня, вона - синонім закоханості. І от надалі вже треба докласти зусиль, щоб втримати її на цьому етапі - на етапі примхливого весняного вітру - і допомогти перетворитись у справжнє почуття. А якщо не встигнеш, пропустиш той цінний час... Весняний вітер промайне, і залишиться лиш згадка.

На мою думку, чекати варто на отой момент початку любові, а потім вже - вчитись і ще раз вчитись :-)
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Улялюм
post Dec 11 2007, 04:13 PM
Отправлено #3


Ребро Алекса
***

Группа: Members
Сообщений: 3 051
Регистрация: 14-April 06
Из: живу в заколдованном диком лесу, откуда уйти невозможно
Пользователь №: 445



Сложная тема - ничего не скажешь.

С одной стороны, искусство любви приходит с самой любовью. Возможно, именно она даёт искусство прервращать недостатки в достоинства (вспомните сказку Перо "Рикке с хохолком"), именно она даёт искусство жизни, когда всё видится в новом свете. Она учит строить отношения, она учит искусству совершенствования для кого-то.

С другой стороны = любовь нужно уметь строить. А это искусство. Искусство искать компромисы, искусство уступать, искусство дарить счастье, искусство воспринимать самоотречение как радость, а не как повинность.
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Максим
post Dec 12 2007, 06:09 PM
Отправлено #4


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 664
Регистрация: 18-January 07
Из: Львів тел: 80685039574
Пользователь №: 1 228



Для більшої ясності я спробую трохи конкретизувати висловлені Анною і Маргаритою думки:
Думка Ані говорить про те, що любов може стати мистецтвом лише після того, як сама з"явиться в серці людини незалежно від її зусиль і лише після того людині потрібно оволодівати нею як мистецтвом. Тобто є певні дві стадії любові - стан закоханості і стан "любові-мистецтва". У першому етапі любов непідвласна людині в другому підвласна.
Думка Маргарити звучить десь так: любов сама по собі не є мистецтвом, швидше вона є для людини вчителем мистецтва будувати любов(будувати саму себе). Тобто людина може лише допомагати любові діяти в собі. Є мистецтво любити, але немає "любові-мистецтва".
Думки схожі але різниця в тому, що в думці Улялюм немає другої фази любові, стану "любов-це мистецтво". Якщо я помиляюся, прошу мне виправити :-)

Насправді суть моїх питаннь зводиться до одного: "чи є підвладною людині любов?" Оскільки, якщо вважати любов мистецтвом, то вона є підвладною тій людині, яка взялась серйозно вивчати це мист. і докладає для цього всіх зусиль. Якщо ні, то любов є непідвладною людині, і передчасні зусилля вдихнути її у власне серце є просто марними.
Ми можемо володіти матеріальними речами і застосовувати їх у своїх цілях, у добрих чи поганих намірах; ми можемо володіти інформацією та знаннями і теж застос. їх у своїх власних корисливих цілях; ми можемо володіти мистецтвом творити красу і теж зможемо застосовувати його у власних цілях.... А чи можливо взагалі застосовувати любов? Застосовувати в будь-яких корисливих чи ні цілях? Чи можливо будувати її? І заради чого? - Заради власного бажання володіти її присутністю в тобі?(адже це, мабуть, найсвітліше і найжаданіше відчуття для кожної людини )?
То чи можливоі називати любов мистецтвом?
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Ademauer
post Dec 12 2007, 07:00 PM
Отправлено #5


Unregistered









QUOTE(Улялюм @ Dec 11 2007, 07:15 PM)


С другой стороны = любовь нужно уметь строить. А это искусство. Искусство искать компромисы, искусство уступать, искусство дарить счастье, искусство воспринимать самоотречение как радость, а не как повинность.
*



Згоден на 300%. Хоча, чимдалі схиляюся до думки, що закоханість тут лише шкодить.
Коли закоханість минає, виникає відчуття, ніби щойно переглянув захоплюючий фільм, і тепер тобі пропонують роль головного героя за тим же сюжетом, але вже у реальному житті. Спробуй тоді полюбити свою втомлену й голодну "половинку" без гриму, декорацій та штучного освітлення. Саме цей перехід і визначає, чи було кохання насправді, чи то лише так здалося.

Top
Quote Post
Улялюм
post Dec 12 2007, 07:13 PM
Отправлено #6


Ребро Алекса
***

Группа: Members
Сообщений: 3 051
Регистрация: 14-April 06
Из: живу в заколдованном диком лесу, откуда уйти невозможно
Пользователь №: 445



QUOTE(masiHi @ Dec 12 2007, 11:02 PM)
Згоден на 300%. Хоча, чимдалі схиляюся до думки, що закоханість тут лише шкодить.
Коли закоханість минає, виникає відчуття, ніби щойно переглянув захоплюючий фільм, і тепер тобі пропонують роль головного героя за тим же сюжетом, але вже у реальному житті. Спробуй тоді полюбити свою втомлену й голодну "половинку" без гриму, декорацій та штучного освітлення. Саме цей перехід і визначає, чи було кохання насправді, чи то лише так здалося.
*



Іноді потрібен час....а іноді і без нього розумієш, що задля того, щоб зустрічати цю досить погану і неідеальну людину кожного вечора втомлену і роздратовану, знімати взуття, годувати котлетами і казати про своє кохання, немає зависокої ціни.
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Улялюм
post Dec 12 2007, 07:16 PM
Отправлено #7


Ребро Алекса
***

Группа: Members
Сообщений: 3 051
Регистрация: 14-April 06
Из: живу в заколдованном диком лесу, откуда уйти невозможно
Пользователь №: 445



QUOTE(Максим @ Dec 12 2007, 10:11 PM)

Насправді суть моїх питаннь зводиться до одного: "чи є підвладною людині любов?"
*




І так, і ні. Мабуть, справжнє кохання скоріше ні. Скажімо так, вплинути на його появу важко. А от зруйнувати своїми руками дуже просто.
Мистетцтво кохання є. А от кохання як експонат у музеї...хм
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Anna
post Dec 12 2007, 09:06 PM
Отправлено #8


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 3 046
Регистрация: 20-October 06
Из: Киев
Пользователь №: 735



QUOTE(Максим @ Dec 12 2007, 09:11 PM)
А чи можливо взагалі застосовувати любов? Застосовувати в будь-яких корисливих чи ні цілях? Чи можливо будувати її? І заради чого? - Заради власного бажання володіти її присутністю в тобі?(адже це, мабуть, найсвітліше і найжаданіше відчуття для кожної людини )?
То чи можливоі називати любов мистецтвом?
*


Застосовувати любов неможливо, тим більше в корисливих цілях! Будувати? Можливо. Бо це частково дар Божий, який - я колись вже казала - можна "стяжати" своєю наполегливою працею (як-от: самовідреченням, прощенням і т.д.). Так само, як дар молитви. Дається на просто так, а як наслідок щирого прагнення і самовідречення від своєї гордині.

QUOTE
А заради чого будувати любов?

Ні, не заради бажання мати її в своєму серці! (бо це частково егоїзм, хоча і без неприємних наслідків) А щоб зробити щасливою кохану людину.

Все це складно. Буває, ніби докладаєш всіх зусиль, щоб зробити коханого щасливим, але виявляться, що цього замало. Не тому, що ти не такий, і не тому, що та людина невдячна, - просто вони різні. По-різному сприймають любов, по-різному звикли її дарувати...
І до речі, спосіб дарувати любов - це щось дуже особисте, і цей спосіб дійсно підлягає вдосконаленню, але не тоді, коли постає питання про радикальну переробку всього способу. Авжеж, "от избытка сердца глаголют уста", але якщо люди розмовляють різними мовами - чи зрозуміють вони один одного, скільки б вони не вдосконалювались у володінні власною мовою?..
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Anna
post Dec 12 2007, 09:09 PM
Отправлено #9


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 3 046
Регистрация: 20-October 06
Из: Киев
Пользователь №: 735



QUOTE(Улялюм @ Dec 12 2007, 10:18 PM)
І так, і ні. Мабуть, справжнє кохання скоріше ні. Скажімо так, вплинути на його появу важко. А от зруйнувати своїми руками дуже просто.
Мистетцтво кохання є.
А от кохання як експонат у музеї...хм
*


Я це і мала на увазі. Про експонат не мала на увазі.
Може, хтось подумав, що я агітую за мистецтво кохання заради нього самого? Зовсім ні. Агітую за мистецтво як таке, як засіб зробити іншого щасливим.
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Anna
post Dec 12 2007, 09:18 PM
Отправлено #10


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 3 046
Регистрация: 20-October 06
Из: Киев
Пользователь №: 735



QUOTE(masiHi @ Dec 12 2007, 10:02 PM)
Згоден на 300%. Хоча, чимдалі схиляюся до думки, що закоханість тут лише шкодить.
Коли закоханість минає, виникає відчуття, ніби щойно переглянув захоплюючий фільм, і тепер тобі пропонують роль головного героя за тим же сюжетом, але вже у реальному житті. Спробуй тоді полюбити свою втомлену й голодну "половинку" без гриму, декорацій та штучного освітлення. Саме цей перехід і визначає, чи було кохання насправді, чи то лише так здалося.
*


На жаль, мінімум у 50% без закоханості на першому етапі стосунків не буває... Слабые мы люди потому что :).

ЗИ: Не завжди справа у невідповідності гриму і декорацій реальній людині... Тим більше, що часто за декораціями помічаєш реальну людину вже з самого початку.
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Ademauer
post Dec 12 2007, 10:11 PM
Отправлено #11


Unregistered









QUOTE(Anna @ Dec 13 2007, 12:08 AM)


Все це складно. Буває, ніби докладаєш всіх зусиль, щоб зробити коханого щасливим, але виявляться, що цього замало. Не тому, що ти не такий, і не тому, що та людина невдячна, - просто вони різні. По-різному сприймають любов, по-різному звикли її дарувати...
І до речі, спосіб дарувати любов - це щось дуже особисте, і цей спосіб дійсно підлягає вдосконаленню, але не тоді, коли постає питання про радикальну переробку всього способу. Авжеж, "от избытка сердца глаголют уста", але якщо люди розмовляють різними мовами - чи зрозуміють вони один одного, скільки б  вони не вдосконалювались у володінні власною мовою?..
*



Сьогодні мав нещасття зустріти старих знайомих. Чоловік і жінка, двоє дітей. Сім'я проіснувала 16 років, зараз розлучаються. Спочатку в них було несамовите кохання, в ту круговерть було залучено безліч знайомих. Всі дивувалися: як вони схожі одне на одного, як брат і сестра. Спільні інтереси, однакові погляди на життя, на сім'ю й тому подібне. Дивно, що все це сформувалося не під впливом одне одного, а мало місце ще до їхнього знайомства. Якось, десь через рік після весілля, я зателефонував їм додому. І мене вразило, що одна "половинка" не знала, чи є друга вдома. Згодом вони стали настільки байдужі, що просто перестали звертати одне на одного увагу. Вони за цей час дуже змінилися, але так само між собою схожі. Вони б і не розлучалися, та скільки ж можна мовчати, живучи в одній квартирі.
Top
Quote Post
Ademauer
post Dec 12 2007, 10:25 PM
Отправлено #12


Unregistered









QUOTE(Улялюм @ Dec 12 2007, 10:15 PM)
Іноді потрібен час....а іноді і без нього розумієш, що задля того, щоб зустрічати цю досить погану і неідеальну людину кожного вечора втомлену і роздратовану, знімати взуття, годувати котлетами і казати про своє кохання, немає зависокої ціни.
*



Ті ж 300% ;-)
Так, час потрібен.
Я б іще добавив, якщо ти у своїх діях керуєшся коханням, то це непогано. Але, якщо кохання володіє тобою, то жди біди, тоді й мови не може бути про "мистецтво кохання". Тоді, скоріше, мова йтиме про "мистецтво не вскочити в халепу"
Top
Quote Post
Лиля
post Dec 12 2007, 11:32 PM
Отправлено #13


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 349
Регистрация: 7-December 07
Из: г.Киев
Пользователь №: 3 315



"...якщо ти у своїх діях керуєшся коханням, то це непогано. Але, якщо кохання володіє тобою, то жди біди, тоді й мови не може бути про "мистецтво кохання"...
Здраствуйте! У вас очень интересная тема. А почему надо ждать беды? Ведь это, смотря, что вы имеете ввиду, какую любовь. она же бывает разная- дружеская (греч."филио"), страстная ("эрос"), духовная ("агапе")... Вот, если Вы любите человека возвышенной, бескорыстной любовью, Любовью во Христе, если она владеет Вами, почему надо ждать беды?
Так можно любить, и так любят. И это хорошо. И любить- это тоже творчество. Ведь когда Вы любите, хочется сделать весь мир, и любимого человека, и себя... прекраснее, красивее, лучше.
Человеку даны эти дары Богом- дар творчества (свободная воля) и дар любви. Можно и слоника научить рисовать в зоопарке, но будет ли это творчеством? Может, где-то на какой-то галактике какие-то эльфы или ещё кто любят друг друга так, что нам и не снилось (ведь многие св.Отцы пишут, что иная жизнь возможна, но мы о ней не знаем, и это для спасения неважно). Но разве к ним пришёл Христос? Разве Он их научил любить? И если "Бог есть Любовь ", если Он в сердце и владеет им, если человек сотворит Творцу в своей жизни, в своей Любви, это и есть "быть не тем, кем ты себя сам возмечтал, а тем, как о тебе возмечтал Бог" (цит. приблизит.)
Я так думаю, может, вы с чем-то не согласитесь. Позвольте просто пожелать всем ТАК любить, и делать это творчески, красиво и возвышенно!!!
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Максим
post Dec 13 2007, 04:24 PM
Отправлено #14


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 664
Регистрация: 18-January 07
Из: Львів тел: 80685039574
Пользователь №: 1 228



Я не прибічник довгих і нудних дискусій про любов, але будучи натхненним твором Е.Фрома я все ж таки спробую довести свою думку до кінця.
Мене особисто в ідеї "мистецтво любові" зацепив такий нюанс. Давайте уважніше прожуємо в голові дві фрази:
1. "мистецтво любові"
2. "любов - це мистецтво"
На перший погляд фрази тотожні, але я особисто бачу в них суттєву різницю.
Давайте уточнимо: перше - ми говоримо саме про любов між жінкою і чоловіком, і друге - слово мистецтво в нашому випадку розуміємо як досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. Отже:
Мистецтво любові - це майстерність, яка призвана допомогти людині правильно і красиво поводитись з даром любові.
А вислів "любов-це мистецтво" окреслює собою одну з сторін самого слова(поняття) любов. Наприклад: любов - це світле почуття серця, це дар Божий; Бог є істинна любов, любов - це мистецтво.
Якщо ж ми називаємо любов мистецтвом, то відповідно ставимо її в один ряд з тими речами які може досягати людина своєю власною працею(знання, інтелект, образотворче мистецтво і т.п.). Якщо це так, то любов вже не являтиметься Божим даром, а просто заслугою корисливих людських зусиль. Отже нюанс такий - чи зусиллям людини підвладна любов?
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Улялюм
post Dec 13 2007, 04:37 PM
Отправлено #15


Ребро Алекса
***

Группа: Members
Сообщений: 3 051
Регистрация: 14-April 06
Из: живу в заколдованном диком лесу, откуда уйти невозможно
Пользователь №: 445



Ну что ж, тогда если говорить о любви в христианском понимании, то в искусство её привратили старцы, святые, которые "возлюбили много"
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
захожанка
post Dec 13 2007, 04:38 PM
Отправлено #16


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 43
Регистрация: 21-August 07
Из: Киев
Пользователь №: 2 764



А можно рассудить так, что любовь - это дар, добродетель, но чтобы его получить надо потрудиться. Не зря по Иоанну Лествичнику это последняя ступенька. Поэтому искусство.
Top
User is offlinePM
Quote Post
Anna
post Dec 13 2007, 06:54 PM
Отправлено #17


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 3 046
Регистрация: 20-October 06
Из: Киев
Пользователь №: 735



QUOTE
Якщо ж ми називаємо любов мистецтвом, то відповідно ставимо її в один ряд з тими речами які може досягати людина своєю власною працею(знання, інтелект, образотворче мистецтво і т.п.). Якщо це так, то любов вже не являтиметься Божим даром, а просто заслугою корисливих людських зусиль. Отже нюанс такий - чи зусиллям людини підвладна любов?
QUOTE(захожанка @ Dec 13 2007, 07:40 PM)
А можно рассудить так, что любовь - это дар, добродетель, но чтобы его получить надо потрудиться. Не зря по Иоанну Лествичнику это последняя ступенька. Поэтому искусство.
*


Вот-вот! И я о том же. Любовь - истинную - дает Господь. За наш ТРУД! За наше горячее желание получить этот дар, которое выражается в ТРУДЕ (духовном). Ведь сказано: Вера без дел мертва. Я бы еще добавила: мечта/желание без усилий, приложенных к их воплощению, тоже мертвы.
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Anna
post Dec 13 2007, 07:00 PM
Отправлено #18


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 3 046
Регистрация: 20-October 06
Из: Киев
Пользователь №: 735



QUOTE(ЛИЛЯ @ Dec 13 2007, 02:34 AM)
QUOTE
...якщо ти у своїх діях керуєшся коханням, то це непогано. Але, якщо кохання володіє тобою, то жди біди, тоді й мови не може бути про "мистецтво кохання"...

Здраствуйте! У вас очень интересная тема. А почему надо ждать беды? Ведь это, смотря, что вы имеете ввиду, какую любовь. она же бывает разная- дружеская (греч."филио"), страстная ("эрос"), духовная ("агапе")... Вот, если Вы любите человека возвышенной, бескорыстной любовью, Любовью во Христе, если она владеет Вами, почему надо ждать беды?


Думаю, Андрей имел ввиду, что не возвышенная бескорыстная любовь приводит к беде. Имхо, к ней приводит любовь "захватывающая", которая смешана со страстью.

Я согласна с Вами: когда от любви в душе покой (в позитивном значении) и благодатная тишина - это в сто раз лучше, чем когда любовь страстная. Как бы там не возражали некоторые... (Я не об этом форуме; просто когда-то слышала, как кто-то сказал, что "если любовь такая - что же это за любовь?" :ph34r: Хотя конечно, физическая симпатия не есть плохо как таковая. Плохо, когда она становится над всем остальным)
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Максим
post Dec 13 2007, 07:46 PM
Отправлено #19


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 664
Регистрация: 18-January 07
Из: Львів тел: 80685039574
Пользователь №: 1 228



QUOTE(Улялюм @ Dec 13 2007, 06:39 PM)
Ну что ж, тогда если говорить о любви в христианском понимании, то в искусство её привратили старцы, святые, которые "возлюбили много"
*



QUOTE(захожанка Сьогодні @ 06:40 PM)
  А можно рассудить так, что любовь - это дар, добродетель, но чтобы его получить надо потрудиться. Не зря по Иоанну Лествичнику это последняя ступенька. Поэтому искусство.
*



Народ, ми ж говоримо про любов подружню, про ту, яка народжується і живе між чоловіком і жінкою. Чи ви вважаєте що є лише любов християнська, всеохоплююча, про яку власне говорять і навчають старці. Хіба між ними немає різниці? Чи принаймі своїх особливих відтінків?
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Улялюм
post Dec 13 2007, 08:00 PM
Отправлено #20


Ребро Алекса
***

Группа: Members
Сообщений: 3 051
Регистрация: 14-April 06
Из: живу в заколдованном диком лесу, откуда уйти невозможно
Пользователь №: 445



QUOTE(Максим @ Dec 13 2007, 11:48 PM)
Народ, ми ж говоримо про любов подружню, про ту, яка народжується і живе між чоловіком і жінкою. Чи ви вважаєте що є лише любов християнська, всеохоплююча, про яку власне говорять і навчають старці. Хіба між ними немає різниці? Чи принаймі своїх особливих відтінків?
*



ИМХО, настоящая любовь между мужчиной и женщиной может быть только христианской. А всё остальное - не любовь, а фальшивка. Конечно, далеко не каждый может испытывать высшую форму любви, о которой и говорят старцы, но если само чувство в зародыше не имеет стремления к этой форме - гиблое дело :) (послушайте старушку) .
А ещё мы не можемм превратить НЕлюбовь (между мужчиной и женщиной) в любовь. Но зато можем испоганить Божий дар до неузнаваемости :ph34r:
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post

Reply to this topicTopic OptionsStart new topic

 


Lo-Fi Version
Time is now: 6th December 2019 - 11:14 AM

Українська локалізація - студія «Севен»