Інтернет-магазин інтелектуальної книги Архе

Здравствуйте Гость ( Вход | Регистрация )

Reply to this topicStart new topicStart Poll

> Сценарий раскола Украины
Outline · [ Standard ] · Linear+
Student
post Jan 20 2008, 04:27 PM
Отправлено #21


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 559
Регистрация: 8-September 04
Из: Украина
Пользователь №: 42



Аналог галичан – хорваты, окатоличенные в XIV веке венграми сербы. У хорватов также есть свои бандеровцы – хорватские усташи, совершившие в годы Второй мировой войны геноцид против сербов по благословению Ватикана.
Именно «Прикарпатские униаты были одними из главных виновников нашей народной мартирологии во время войны" – пишет П. Гардый в книге, выпущенной в Нью-Йорке в 1960 году. Они уже в 1912-1914 годах, когда не было ни большевиков, ни сталинских репрессий, воевали вместе с австрийцами против православных малороссов и русских, мечтая оторвать всю православную Малороссию и подчинить ее их галицийской москвофобской форме украинства. Все это рушит мифы о том, будто бы УПА и ОУН просто боролись с Советами, все гораздо глубже.

Записка министра П. Н. Дурнова, подготовленная для Николая II в 1914 году на пороге Первой мировой войны: «Государь! Единственным призом в этой войне может быть Галиция», но “только безумец может хотеть присоединить Галицию. Кто присоединит Галицию, потеряет империю...”

Русины (Russinen, Ruthenen), нем. название русского населения австро-венгерск. земель, живущего по обоим склонам Карпат в Галиции. Буковине и сев. Венгрии, принадлежат к малорусскому племени с некот. особенностями, обусловленными давним отделением от основного племени; более 3,75 милл. человек. Язык близок к сев. малорусскому поднаречию. См. Szujski, "Die Polen und R. in Galizien" (1882); Kupczanko, "Die Schicksale der R." (1885). Де-Волан, "Угрорусск., народн. песни" (1885).

Русины
(от Русь), название украинцев западно-украинских земель - Галиции (Галичины), Буковины, Закарпатской Украины, имевшее наибольшее распространение во время их пребывания под гнётом Австро-Венгрии. Особые исторические условия развития этих групп украинцев (длительное иностранное владычество, расчленение государственными границами, социальное и национальное угнетение, ассимиляторская политика иноземных феодальных и буржуазных правителей и т.п.) обусловили некоторое своеобразие их языка и культуры. (БСЭ)
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Максим
post Jan 22 2008, 08:18 PM
Отправлено #22


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 664
Регистрация: 18-January 07
Из: Львів тел: 80685039574
Пользователь №: 1 228



Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
Панувала і я колись
На широкім світі,
Панувала… Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку,
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Степи мої запродані
Жидові, німоті,

Сини мої на чужині,
На чужій роботі.
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває...
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає,
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати».


(Тарас Шевченко "Розрита могила" 1843р.)


Стоїть в селі Суботові
На горі високій
Домовина України,
Широка, глибока.
Ото церков Богданова.
Там-то він молився,
Щоб москаль добром і лихом
З козаком ділився.
Мир душі твоїй, Богдане!
Не так воно стало;
Москалики, що заздріли,
То все очухрали.
Могили вже розривають
Та грошей шукають,
Льохи твої розкопують
Та тебе ж і лають,
Що й за труди не находять!
Отак-то, Богдане!
Занапастив єси вбогу
Сироту Украйну!
За те ж тобі така й дяка.
Церков-домовину
Нема кому полагодить!!
На тій Україні,
На тій самій, що з тобою
Ляха задавила!
Байстрюки Єкатерини
Сараною сіли.
Отаке-то, Зіновію,
Олексіїв друже!
Ти все оддав приятелям,
А їм і байдуже...


(Тарас Шевченко "Стоїть в селі Суботові" 1845р.)

це до твоєї Вітя фрази:
QUOTE
Все это рушит мифы о том, будто бы УПА и ОУН просто боролись с Советами, все гораздо глубже.

думаю непотрібно нагадувати, що Шевченко не належав до "галицийско москвофобской формы украинства".
все дійсно набагато глибше.
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Student
post Jan 23 2008, 09:55 AM
Отправлено #23


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 559
Регистрация: 8-September 04
Из: Украина
Пользователь №: 42



Причем здесь к этой теме творчество русского прозаика Тараса Шевченко, который, если верить его письмам, раскаивался за свои оскорбительные стихи в адрес императрицы: «Уже девять лет, как казнюся я за грешное увлечение моей бестолковой молодости, -- писал он жене вице-президента Академии художеств графине Толстой в 1856-м году. -- Преступление мое велико, я это сознаю в душе»; который никогда не называл себя украинцем; который также был панславистом и мечтал о единой всеславянской федерации, а в послесловии к поэме «Гайдамаки» писал: «Нехай житом-пшеницею, як золотом покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря слов’янська земля»; и у которого об отделении от Российской империи Украины нет ни слова.


А вот вам, Максим и Роман, наши галицкие русины,))) тоже не по теме данной темы, отрывки стихотворения «Национальный идеал» Пантелеймона Кулиша [1819-1897], который придумал современное украинское правописание :

Сначала он описывает распад единой Руси после нашествия Батыя:
Як налягло на Русь татарське лихоліттє,
Зісталось в Києві немовби тільки сміття.
На Клязьму й на Москву позабігали люде
І визирали, хто з киян туди прибуде.
І всі, що руської єдиності жадали,
На Клязьму й на Москву помалу прибували.

Московской Руси, по мнению Кулиша, удалось сохранить духовное наследие погибшей Руси Киевской. Именно туда произошла миграция славянского населения с Киевщины. И он прав – носители древнерусской культуры переселились именно под защиту московских князей. А дальше наступил период петербургской империи Петра Первого. Для автора стихотворения – это глубоко прогрессивный государственный механизм, в отличие от гетманских междоусобиц периода Руины:
Імперія – се власть була над ворогами,
Над ханом, турчином, Литвою і ляхами…
І що б там ні було гіркого на Вкраїні,
А густо забуяв наш нарід на руїні.
Де нас десятками за Паліїв лічили,
Там міліонами край рідний ми осіли.

Кулиш понимает, что только империя обеспечила процветание и самоуважение украинского народа. Только благодаря ей и ее победам он смог расселиться на территории разгромленного Крымского ханства. А в будущем автор «Национального идеала» прозревает обновленную триединую славянскую империю:
Уставши з попелів козацької руїни,
Кликнімо до синів слов’янської родини:
Топімо ж у Дніпрі ненависть братню дику,
Спорудьмо втрьох одну імперію велику,
І духом трьох братів освячений диктатор,
Нехай дає нам лад свободи імператор.


В школе такие произведения классиков не изучают. Цензура.
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Student
post Jan 23 2008, 12:51 PM
Отправлено #24


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 559
Регистрация: 8-September 04
Из: Украина
Пользователь №: 42



QUOTE(Anton_A @ Nov 29 2007, 11:38 PM)
Согласится, потому что А вообще войны не будет, времена не те. А противостояние Запада и современной России это миф, своего рода симукляр, оно есть, но его нет.


Югославия совсем недавно из всех стран восточной Европы была самой процветающей. А теперь она распалась на шесть независимых государств. На очереди отделение Косово. С 1991 года Югославия пережила войну за независимость Словении, войну за независимость Хорватии, войну в Боснии, войну с НАТО из-за Косово.
Например, кто бы мог раньше подумать, что Черногория отделится от Сербии. Вроде и язык общий – сербский, и вера одна – православная.

Можно провести такие аналогии между Югославией и Украиной.
Когда количество татар-мусульман сильно возрастет в Крыму, он будет подобен сербской автономной республике Косово.
Галичане подобны хорватам - окатоличенным сербам.
Скажем, пусть Юго-восток Украины подобен Сербии и Черногории. Вера –православная. Язык – сербский. Тогда остальная часть Украины (Центральная Украина + Подолье, Волынь и Буковина) чем-то в будущем может напоминать Македонию. Язык – македонский - молодой славянский язык, близок к болгарскому. Большинство жителей страны, около 67%, принадлежит к Македонской православной церкви. В 1967г. церковь провозгласила свою независимость от Сербской православной церкви, но её автокефалия не признается другими православными церквами. Хотя, надеюсь, подобного никогда с нами не будет.
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Student
post Jan 23 2008, 04:12 PM
Отправлено #25


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 559
Регистрация: 8-September 04
Из: Украина
Пользователь №: 42



QUOTE(Апологетъ @ Jan 7 2008, 08:06 PM)
Там прокол у тій схемі, Одеса і Запоріжжя теж підуть в конфедерацію)))))))) А Закарпаття зроду-віку не піде за Галичиною. Вони ж вороги на віки - там уніати, а там православні, там галичани, а там русини)


Конечно, не пойдут за Галицией, не поддержат ее. Но , возможно, и не пойдут на отделение, конфронтацию, войну. Пойдут на отделение в первую очередь только наиболее пассионарные регионы, которых чем-то достали. Возможно, среди юго-восточных областей как раз наиболее пассионарными являются в первую очередь Донецкая, а потом Харьковская области. А Одесская, возможно, не настолько пассионарна, как Донецкая, и она не пойдет на такую серьезную конфронтацию, на такие жертвы, как война, а будет только сильно возмущаться в сторонке, т.е. в конфедерации.


QUOTE(Blacksa @ Nov 30 2007, 09:15 PM)
Блін, в Криму 90% створює це сам "слов'янське населення" серед яких більщість росіяни. Проблемою являється ЧФ, який ніхто не збирається виводити. Проблема - захоплені маяки. Це проблема!

Просто сліди запутує... Фёдоріч сказал же шо в країні усё плохо... Так вона маскується!

Ведь речь не о сегодняшнем дне, а о перспективе. Кто знает, что будет через лет 60-70.
Вот, например, Косово. Исторически албанцы давно проживали в Косово, но не составляли существенной части населения вплоть до начала XX века. В период Второй мировой войны албанцы-мусульмане селились в домах изгонявшихся из края сербов; этому содействовало то, что итальянские и германские оккупационные власти включили Косово в состав так называемой Великой Албании. В результате этого этнический состав края начал постепенно меняться.
И кто подозревал, что будет с Косово сейчас, 60 лет назад, когда Тито разрешил албанцам, которые в ходе второй мировой войны оказались на территории Югославии, остаться в Косово и не разрешил по соглашению с Албанией большинству изгнанных сербов возвратиться в Косово; так он хотел создать повод для объединения с Албанией. Плюс в мусульманских семьях достаточно высокая рождаемость. В итоге, сейчас в Косово, исконно сербской православной территории, свыше 90% населения составляют албанские мусульмане.
А татары и сейчас в Крыму делают, что хотят. Несмотря на то, что их там не больше 10%. Земли захватывают, дороги перекрывают. И никакие внутренние войска им не указ. На самом деле это все очень серьезно.
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Максим
post Jan 23 2008, 09:07 PM
Отправлено #26


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 664
Регистрация: 18-January 07
Из: Львів тел: 80685039574
Пользователь №: 1 228



QUOTE(Витя @ Jan 23 2008, 11:57 AM)
Причем здесь к этой теме творчество русского прозаика Тараса Шевченко, который, если верить его письмам, раскаивался за свои оскорбительные стихи в адрес императрицы: «Уже девять лет, как казнюся я за грешное увлечение моей бестолковой молодости, -- писал он жене вице-президента Академии художеств графине Толстой в 1856-м году. -- Преступление мое велико, я это сознаю в душе»; который никогда не называл себя украинцем; который также был панславистом и мечтал о единой всеславянской федерации, а в послесловии к поэме «Гайдамаки» писал: «Нехай житом-пшеницею, як золотом покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря слов’янська земля»; и у которого об отделении от Российской империи Украины нет ни слова.


По-перше Шевченко не тільки і навіть не в першу чергу прозаїк а поет, прозаїк, художник. По-друге не "русскій", а Український, і по-третє не обов"язково бігати з табличкою на шиї з надписом:"я українець!" щоби справді бути українцем.
По твоєму ці рядки написані людиною яка вважала себе "русскім"?:

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани, і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.


Ну а на рахунок того при чому тут творчість Шевченка для "особо одарьонних" :-) повторюю:
QUOTE
Именно «Прикарпатские униаты были одними из главных виновников нашей народной мартирологии во время войны" – пишет П. Гардый в книге, выпущенной в Нью-Йорке в 1960 году. Они уже в 1912-1914 годах, когда не было ни большевиков, ни сталинских репрессий, воевали вместе с австрийцами против православных малороссов и русских, мечтая оторвать всю православную Малороссию и подчинить ее их галицийской москвофобской форме украинства. Все это рушит мифы о том, будто бы УПА и ОУН просто боролись с Советами, все гораздо глубже.


Москвофобство про яке ти пишеш з"явилося зовсім не на пустому місці. Про брудну "братську" імперську псевдолюбов Москви до України писав Шевченко ше 19-му столітті. Звідси тобі і зародження бажання вирватись з лап Московської влади.

І ще одне:
QUOTE
Они уже в 1912-1914 годах, когда не было ни большевиков, ни сталинских репрессий, воевали вместе с австрийцами против православных малороссов и русских, мечтая оторвать всю православную Малороссию

Це ше питання хто проти кого воював і який відсоток воюючих з тої чи іншої сторони складали українці. Воювали між собою в першу чергу дві великі імперії і те що в строю тої чи іншої були брати по крові не означає, що вони воювали один проти одного. Так на той час складались історичні обставини. І більшість з них були невільно призвані на службу в чужинську армію.

А взагалі у мене складається враження, Вітя, що метою твоїх тем і розмов є лише бажання довести всім, які ж вони такі неправильні і погані ті окатоличені галичани! Я помиляюсь?
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Student
post Jan 23 2008, 11:56 PM
Отправлено #27


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 559
Регистрация: 8-September 04
Из: Украина
Пользователь №: 42



QUOTE(Максим @ Jan 24 2008, 12:09 AM)
По-перше Шевченко не тільки і навіть не в першу чергу прозаїк а поет, прозаїк, художник. По-друге не "русскій", а Український, і по-третє не обов"язково бігати з табличкою на шиї з надписом:"я українець!" щоби справді бути українцем.
По твоєму ці рядки написані людиною яка вважала себе "русскім"?:


Я его назвал русским прозаиком, потому что он писал прозу также и на русском языке. И он также русский писатель, а не только украинский.

QUOTE(Максим @ Jan 24 2008, 12:09 AM)
По-друге не "русскій", а Український, і по-третє не обов"язково бігати з табличкою на шиї з надписом:"я українець!" щоби справді бути українцем.
По твоєму ці рядки написані людиною яка вважала себе "русскім"?:

Тогда не было украинцев. Например, галичане называли себя русинами, поэтому я и тебя так же назвал))) А Тарас Шевченко был малороссиянином.


QUOTE(Максим @ Jan 24 2008, 12:09 AM)
Ну а на рахунок того при чому тут творчість Шевченка для "особо одарьонних" :-)  повторюю:
Москвофобство про яке ти пишеш з"явилося зовсім не на пустому місці. Про брудну "братську" імперську псевдолюбов Москви до України писав Шевченко ше 19-му столітті. Звідси тобі і зародження бажання вирватись з лап Московської влади.



А вот, что написал Пантелеймон Кулиш [1819-1897] по этому поводу о тех временах:
З того ж то ми часу Вкраїну
Вибріхувати почали,
І на Петра й на Катерину
Хулу та клевету верзли.

Написано это было явно в пику Шевченко и его поэме «Сон» со знаменитыми строчками про Петра Первого, который «розпинав нашу Україну» и Екатерину II, которая, по Тарасовой версии, «доконала вдову-сиротину».
QUOTE
Звідси тобі і зародження бажання вирватись з лап Московської влади.

У Тараса Шевченко ты не найдешь ни слова об отделении Украины от Российской империи.
Кстати, даже Волынь и Подолию, не говоря уже о Галичине, он Украиной не считал! Доказательства из «Прогулки» -- собственные шевченковские слова, против которых не попрешь: «Бедная, малосильная Волынь и Подолия, она охраняла своих распинателей в неприступных замках и роскошных палатах. А моя прекрасная, могучая, вольнолюбивая Украина туго начиняла своим вольным и вражьим трупом неисчислимые огромные курганы».



QUOTE
А взагалі у мене складається враження, Вітя, що метою твоїх тем і розмов є лише бажання довести всім, які ж вони такі неправильні і погані ті окатоличені галичани! Я помиляюсь?[/color]

Максим, ошибаешься. Причем здесь плохие или хорошие. Цель - разобраться в истине, узнать что к чему. Но, конечно, я бывало и зло о ком-то говорил. Виноват в этом, я был не прав. Прости, если какие-то мои слова тебя задели.
Спасибо за участие в дискуссии))))
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Максим
post Jan 24 2008, 09:24 AM
Отправлено #28


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 664
Регистрация: 18-January 07
Из: Львів тел: 80685039574
Пользователь №: 1 228



QUOTE(Витя @ Jan 24 2008, 01:58 AM)
Я его назвал русским прозаиком, потому что он писал прозу также и на русском языке. И он также русский писатель, а не только украинский.
Тогда не было украинцев. Например, галичане называли себя русинами, поэтому я и тебя так же назвал)))  А Тарас Шевченко был малороссиянином.

*



Вітя, ти плутаєш, правда надіюсь не навмисно. Ти вживаєш різні слова, які означають різне. "Русский"- це по твоєму як трактується: російський, руський чи московський? "Малорос" - це умовна назва(при чому не виключено що сам цей термін навмисно надуманий і впроваджений в життя саме тодішньою імперською московською владою) тих хто проживав на теренах правобережної України? А "малороссиянин" взагалі перший раз чую.
Треба спочатку в поняттях чітко розібратись а потім словами розкидатись. А понять тут дуже багато: український, малороський, русинський, руський, російський, малоросійський("малороссиянин")??, московський, московитський, великороський і т.п... А навмисно чи ні плутаючи їх можна розвивати будь-які теорії історичного розвитку народу.
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Ademauer
post Jan 24 2008, 09:38 AM
Отправлено #29


Unregistered









Пользуясь витиной логикой, Азимова можно назвать британцем, потому что этот татарин, живя в Америке, писал по-английски.
Top
Quote Post
Максим
post Jan 24 2008, 10:16 AM
Отправлено #30


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 664
Регистрация: 18-January 07
Из: Львів тел: 80685039574
Пользователь №: 1 228



QUOTE(Витя @ Jan 24 2008, 01:58 AM)
Я его назвал русским прозаиком, потому что он писал прозу также и на русском языке. И он также русский писатель, а не только украинский.
*



Та я можу хоть по китайськи вірша написати а ле це ще не означає, що китайський поет :D . Критерій згідно якого можна назвати ту чи іншу велику людину українською(чи російською чи то китайською) лежить в першу чергу в її власній самоідентифікації. Ця людина може більшу частину прожити взагалі за межами рідної країни але залишитись при цьому її частинкою.


Червоною ниткою в твоїх висловлюваннях якщо я не помиляюсь пролягає така ідея: "України в такому вигляді як вона є ніколи не було і те що сталось по факту - проголошення незалежності України в 1991р. є історичною помилкою оскільки на цій території окремі частини проживаючого тут народу кардинально відрізняються один від одного а тому не можуть співіснувати в одній державі. Перша різниця пролягає між галичанами і лівобережними українцями. В основному ця різниця пролягає в площині їх менталітету, про що ти часто згадуєш і наводиш деякі приклади."

Якщо я десь приблизно вгадав, то зразу і відповім - історія кожної держави дуже неоднозачна і заплутана. Був час не було ні України ні Росії - була Русь(і то з великими питаннями її чітких територіальних границь, єдиної мови, держ. устрою), був час не було Русі - були окремі племена зовнішньо і мовно схожі між собою, був час коли і цих племен не було.... були лише Адам і Єва вигнані з раю.
Тому те що сталось те сталось! Був референдум, було голосування у В.Р. більшість виявилась за!
І сталось це все не просто так, як би там не було у східних і західних українців більше схожості між собою ніж з росіянами, білорусами чи поляками.

А взагалі все це умовно, все це далеке від того як би мали співіснувати між собою люди. Люди, які називають себе християнами.
"...Хоч пророцтва й існують, - та припиняться, хоч мови існують - замовкнуть, хоч існує знання, - та скасується.
Бо ми знаємо частинно і пророкуємо частинно; коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне. ...
...А тепер залишаються віра, надія, любов, - оці три. А найбільша між ними - любов!"
(послання апостола Павла до коринтян, 13)
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Student
post Jan 24 2008, 10:22 AM
Отправлено #31


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 559
Регистрация: 8-September 04
Из: Украина
Пользователь №: 42



Максим, хочешь обсудить Шевченко и другое не относящееся к данной теме, открой соответствующий тему.
Не заполняй, пожалуйста, этот топик сообщениями к нему не относящимися.
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Marisa
post Jan 24 2008, 11:02 AM
Отправлено #32


снайперша з України
***

Группа: Members
Сообщений: 4 460
Регистрация: 3-August 04
Из: Київ
Пользователь №: 4



QUOTE(Витя @ Jan 24 2008, 01:24 PM)
Не заполняйте этот топик сообщениями к нему не относящимися, пожалуйста!!!!!!!!!!!
*


Щоб Вітя зміг сюди писати те, що ніхто і так не читає)))))
Top
User is offlinePM
Quote Post
Ademauer
post Jan 24 2008, 06:46 PM
Отправлено #33


Unregistered









QUOTE(Marisa @ Jan 24 2008, 01:04 PM)
Щоб Вітя зміг сюди писати те, що ніхто і так не читає)))))
*



Він у мене в "ігнорі" вже десь з пів-року. Те, що він пише, я можу прочитати виключно уривками, якщо хтось його цитує. Це як твори Леніна за радянських часів: ніхто їх не читав, але завдяки цитатам, всі знали, про що там йдеться.

Витя
Група: Members
Повідомлень: 536
You have chosen to ignore Витя. View this post · Un-ignore Витя

Лише зараз звернув увагу на "536" ! Це скільки ж я втратив!
Top
Quote Post
Максим
post Jan 25 2008, 07:50 PM
Отправлено #34


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 664
Регистрация: 18-January 07
Из: Львів тел: 80685039574
Пользователь №: 1 228



За що я дійсно дякую Віті, так це за те, що він систематично заставляє мене заглядати в історію власної країни. Бо, бачу, зовсім таки її не знаю, майже зовсім. Соромно <_<

Спасибі, Вітя ;-) !
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Blacksa
post Jan 25 2008, 09:20 PM
Отправлено #35


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 757
Регистрация: 4-December 06
Из: м.Вишгород
Пользователь №: 933



Вітя МАЛЛАДЕЦ! Виросте стане видатним російським фантасториком.
Порадував словами про Шевченка) Доречі хотів спитати.. Хто тоді Леся Українка? От напиклад візьмемо вірш Сontra spem spero... Виходить вона видатно давньоримська поет? (Поет, бо поетес там не було)
А якщо серёзно, то не варто оборажати національні почуття інших. Незалежно від ваших і наших переконань... Подруге, коли людина день ніччю називає, це не робить їй честі. Одна справа інтерпритація етнічного складу, дрге назвати Шевченка "русскім"...
Пе.Се. Доречі робіть висновки... Бо вас я так зрозумів взагалі ніхто не читає.. Ну так може вибірково)
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Student
post Jan 26 2008, 07:43 AM
Отправлено #36


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 559
Регистрация: 8-September 04
Из: Украина
Пользователь №: 42



Blacksa, я не называл Шевченко русским на том основании, что он писал на русском. Я вообще не называл его русским.
А "русский писатель" и "русский" это разные вещи. Например, точно также Акунина называют русским писателем, хотя он грузин.
Ну а если ты хочешь назвать Лесю Украинку древнеримской поэтессой на том основании, что она один из своих стихов озаглавила на латинском языке, воля твоя.
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Blacksa
post Jan 26 2008, 02:52 PM
Отправлено #37


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 757
Регистрация: 4-December 06
Из: м.Вишгород
Пользователь №: 933



Виходить Шевченка можно назвати "русскім пісатєлєм" через те, що він писав російською (точніше написав) а Лесю Українку ні? Поясніть, де логіка?
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Anton_A
post Jan 26 2008, 06:34 PM
Отправлено #38


%)
***

Группа: Members
Сообщений: 1 450
Регистрация: 4-January 07
Пользователь №: 1 144



Туда же Гоголя.
Top
User is offlinePM
Quote Post
Blacksa
post Jan 26 2008, 10:12 PM
Отправлено #39


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 757
Регистрация: 4-December 06
Из: м.Вишгород
Пользователь №: 933



Ну, с Гоголем сложнее. Его нельзя однозначно отнести к украинским или русски писателям... А вот слова про Шевченка... Просто бред. Особенно то, что "Покаялся перед "чаплей" Не забывайте, что всё-таки она вертится!

Пе.Се. Ну когда закроют этот бред? Таке темы нужно втопку ещё до того как их создают...
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Student
post Jan 27 2008, 12:13 PM
Отправлено #40


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 559
Регистрация: 8-September 04
Из: Украина
Пользователь №: 42



QUOTE(Blacksa @ Jan 27 2008, 01:14 AM)
Ну, с Гоголем сложнее. Его нельзя однозначно отнести к украинским или русски писателям... А вот слова про Шевченка... Просто бред. Особенно то, что "Покаялся перед "чаплей"  Не забывайте, что всё-таки она вертится!


И я не понимаю, чего вы так накинулись на меня, потому что я назвал Тараса Шевченко русским писателем. Он действительно писал свои произведение также и на русском языке, и некоторые из них у его читателей пользовались успехом. Что плохого в том, что этот талантливый человек и русский писатель тоже.
И то, что Шевченко раскаивался за свои стихи в адрес императрицы, не я придумал, а он сам писал жене вице-президента Академии художеств графине Толстой в 1856-м году: «Уже девять лет, как казнюся я за грешное увлечение моей бестолковой молодости. Преступление мое велико, я это сознаю в душе». Хотя он же и говорил: «Караюсь, мучусь, але не каюсь»
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post

Reply to this topicTopic OptionsStart new topic

 


Lo-Fi Version
Time is now: 19th September 2019 - 07:08 AM

Українська локалізація - студія «Севен»