Інтернет-магазин інтелектуальної книги Архе

Здравствуйте Гость ( Вход | Регистрация )

18 Страницы  1 2 3 > »  
Reply to this topicStart new topicStart Poll

> Не могу не рифмовать..., (тема для розміщення власних віршів)
Outline · [ Standard ] · Linear+
Marisa
post Dec 17 2004, 04:19 PM
Отправлено #1


снайперша з України
***

Группа: Members
Сообщений: 4 460
Регистрация: 3-August 04
Из: Київ
Пользователь №: 4



Пишем стихи (кто пишет, а кто не пишет - начинаем)

Ну, с Богом!

Не знаю за что, почему и зачем,
Но сердце сорвалось опять -
К нему, для него и уже насовсем.
Я падаю, чтобы вставать,
Идти, и взлетать, и гореть до конца,
Чтоб искру и пламя нести,
Чтоб где-то, когда-то он смог мне сказать:
"Я в этом такой же как ты".


Так, лирика, навеяная революцией. :P

А это просто лирика.
Он уткнется в плечо легко,
Снимет тихо слезу с ресниц,
И тогда нераздастся звон
От крыла загрустивших птиц...

Там и продолжение есть, но его неправильно поймут.
:rolleyes:
Top
User is offlinePM
Quote Post
Я рядом
post Dec 17 2004, 05:00 PM
Отправлено #2


Unregistered









Вот, и я не смогла.... не рифмовать

Чому тремтить зрадливо голос,
Чому у грудях так болить?
Чому замерзло все навколо,
Все те, що не змогла любить.
Любити тих, хто зараз поруч,
Любити в радості й в журбі.
І не вбачати в тому користь,
Напевно, не дано мені.
А навкруги весна буяє,
І кличе здійсненням всіх мрій,
Та я від променів ховаюсь,
Неначе той казковий звір.
Ось так буває, і напевно,
І ще не раз так буде знов,
Не проросли в мені ті зерна,
Що сіяла Твоя любов....
Top
Quote Post
Роман
post Dec 17 2004, 05:31 PM
Отправлено #3


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 1 453
Регистрация: 10-August 04
Из: Казкове місто мальовничого краю
Пользователь №: 19



QUOTE(Я рядом @ Dec 17 2004, 07:59 PM)
Вот, и я не смогла.... не рифмовать


Не проросли в мені ті зерна,
Що сіяла Твоя любов.... 

*


То ще проростуть: не переживай :)

Спаси Господи!
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Роман
post Dec 18 2004, 10:48 AM
Отправлено #4


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 1 453
Регистрация: 10-August 04
Из: Казкове місто мальовничого краю
Пользователь №: 19



А ось і мій віршик (уривок, правда) :)

Ти просто не відходь від Бога

Втрачаєш друзів ти, коханих,
Які тебе могли б сприйнять...
Так, світ жорстокий і нахабний...
Та варто все ж на Бога уповать.

Він все верне на свої кола,
Спокійно, тихо й залюбки.
Відчуєш раптом ти любов довкола,
І старі друзі знову навкруги...

Коли ж спливе чергова хмара
І бурі гуркіт громовий,
Ти просто не відходь від Бога,
Як промайне той страховій.

Та й друзі вірні не покинуть,
Хай важко їм, бо ж не святі.
Покаються в гріхах і спільно знов полинуть
В небесний світ з тобою - просто на зірки!


Спаси Господи!
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Я рядом
post Dec 20 2004, 03:25 PM
Отправлено #5


Unregistered









Может слишком грустно под Новий Год , но ... какое есть, все мое...

Скільки років проплакало тихо,
Десь у схованках серця мого,
Ще з дитинства не приспане лихо,
Та не діти нікуди його...
Наче виросла, наче забула,
Та ось раптом як вирветься плач,
Такий самий як я колись чула,
Мама плакала, мамо пробач!
І мої ще слабкі рученята
Обіймали так міцно її...
Мамцю рідна, чому так затято
З татом гаяли роки в війні?
Шкода час, що сльозами умитий
Теї дівчинки, що в Новий рік,
Почувалась самотньою в світі,
Що горнувся у лагідний сніг...
Top
Quote Post
Citrinka
post Dec 22 2004, 10:07 AM
Отправлено #6


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 272
Регистрация: 22-December 04
Из: Київ
Пользователь №: 115



Я — твій переклад — з кожного рядка
каліграфічно виписана рима —
добачена в між-бережжі картина:
тонкий туман, парк, осінь, /ти-/ріка.

Авто-переклад — з почуттів в слова
без словників, редакторів, приміток —
видання принесу in der Nachmittag.
Маршрути всі на карті Києва.

У їх множинності — повторний час —
мій олівець — подільність на дванадцять —
так перснів завжди більше, аніж пальців,
так я перекладаю нас.
Top
User is offlinePM
Quote Post
Marisa
post Dec 23 2004, 11:10 AM
Отправлено #7


снайперша з України
***

Группа: Members
Сообщений: 4 460
Регистрация: 3-August 04
Из: Київ
Пользователь №: 4



QUOTE(a022 @ Dec 17 2004, 07:42 PM)
Marisa, хорошие стихи пишешь.
А почему неправильно поймут? И что есть правильно? Заинтриговала...


Сапасибо. Не хвалите, итак вредная. :rolleyes:

А потому! ;)
Ну разные люди форум просматривают.


Да и вообще, когда собственное мнение изменяется, к этому нужно еще привыкнуть. Потому и не дописала.
:)
Top
User is offlinePM
Quote Post
Роман
post Dec 23 2004, 01:22 PM
Отправлено #8


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 1 453
Регистрация: 10-August 04
Из: Казкове місто мальовничого краю
Пользователь №: 19



QUOTE(Citrinka @ Dec 22 2004, 01:06 PM)
так я перекладаю нас.
*


Слухай, Цитринко, чи це не Ти, випадково, "Отрок" перекладаєш?
Якщо так, то ми трішки колеги :) Колись і сам до того чокнувся на перекладах, що збирався навіть їхати у Москву поступати. Та Господь Бог смирив добряче і тепер живу собі-поживаю у рідному Львові і думаю собі, як добре, що не поїхав. Не люблю бо я тепер великих міст: гамірно дуже. Усе більше до природи тягне. Ось у Вас теж ботанічний сад біля Іонинського дуже гарний. Якось недавно ходили туди з Юлею: шукали Звиринецькі печери - та й зблукали на тих алейках. А у нас теж дуже гарно: є Високий Замок і Кайзервальд (тобто Шевченківський гай), інші ліси і парки... Донецьких тепер понаїхало до Львова - ого-го як багато. Але, дивлюсь, цілком нормальні хлопці, і поговорити можна і взагалі... Ходять до нашої їдальні їсти... Так бачу, що у нас їм подобається - по кілька разів бігають замовляти їжу, ще й переймаються, що наша їдальня на вихідних не працює. Закохалися у нашу Галичину, чи що? Та, взагалі, я радий, що стільки людей зі сходу перебуває у нас, може тепер заведуть знайомства і частіше будуть в гості приїздити? Як гадаєш?

Спаси Господи!
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Я рядом
post Dec 23 2004, 03:19 PM
Отправлено #9


Unregistered









Мариса, большое спсбо за тему и на твое "Так, лирика, навеяная революцией. :P " пишу:


так захотелось поделиться

Знову мовчить, знову не скаже,
Слова, що мріяла почути.
Я поруч буду з ним одразу,
Та бути цьому чи не бути?!

В його очах відблиск суворий,
Сила і воля у думках ,
Шукає іншої він долі,
І в боротьбі знаходить шлях.

Йому від ніжності нестерпно,
Мов від тортур, завжди болить
Його слабке і сильне серце,
І не вщухає ні на мить.
Top
Quote Post
Marisa
post Dec 23 2004, 03:46 PM
Отправлено #10


снайперша з України
***

Группа: Members
Сообщений: 4 460
Регистрация: 3-August 04
Из: Київ
Пользователь №: 4



QUOTE(Я рядом @ Dec 23 2004, 06:18 PM)
Мариса, большое спсбо за тему


Та нема защо! Усегда рада!

А на твои стихи пишу:
Супер! Класс!
Очень понравились!

(А я очень критична в отношении поэзии)

Мы не знакомы? Нам надо познакомится! Хочу знать героев в лицо.
Top
User is offlinePM
Quote Post
Citrinka
post Dec 23 2004, 07:39 PM
Отправлено #11


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 272
Регистрация: 22-December 04
Из: Київ
Пользователь №: 115



Романе, ти такий приязний, що аж не дуже й хочеться починати з коментарів щодо твого вірша (але ж тема :) ). До того ж я не вмію так писати про духовне. Моє шанування :rolleyes: Втім, може трохи поправиш розмір, а то часом вибивається, а було би зовсім красиво.
"ОТРОК" я не перекладаю. Принаймні зараз. На перекладах хотіла якось схибитись - передумала, бо забула німецьку (Рільке збиралася українізовувати). До речі, хто має електронні версії цього поета українською, поділіться, будь ласочка.
Крім Ботсаду у нас є ще Китаївська пустинь. Там дуже гарно: ставки, пагорби, тиша - наче не у великому гамірному Києві.
Високий Замок знаю, була. Взагалі зі Львовом у мене пов'язані дуже романтичні спогади - перша подорож із майбутнім чоловіком - три незабутні доби etc. Хотілось би ще раз, і ще раз, і ще (ну хто ж мені рахуватиме?). Взагалі у Вашу Галичину закохатися просто: окрім того, що вона поетична, вона іще й святкова. Мені так здається.

Нереволюційне:
І знову сльози. То сьогодні плачуть
великі рибини із віями скляними.
За вікнами сорочками лляними
заклякли душі. Їх ніхто не бачить.

А на світлинах замість силуетів
дурні подряпини чи просто порожнеча.
Од споглядання йде бажання втечі
в класичний простір давнішніх сонетів.
Top
User is offlinePM
Quote Post
Василь Декармований
post Dec 23 2004, 09:05 PM
Отправлено #12


звезда...
***

Группа: Members
Сообщений: 7 652
Регистрация: 5-November 04
Из: столиця
Пользователь №: 71



Ой, летять горобчики у вирiй,
гострим клином небо розсiкають...
Чи таке буває - я не знаю,
та вiршi такi в життi бувають.

(Висновок, зроблений мною після перегляду даної теми форуму:
Вася, ти - не поет!)
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Василь Декармований
post Dec 23 2004, 09:09 PM
Отправлено #13


звезда...
***

Группа: Members
Сообщений: 7 652
Регистрация: 5-November 04
Из: столиця
Пользователь №: 71



QUOTE
мы решили издать сборник поэзии Василия О., ты не против?;)


Футуристическое...

Напоэзил. Собрали. Издали.
Не пропал рифмоплетский сей труд.
Есть еще на Руси графоманы!
И от них новых подвигов ждут.


:)
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Я рядом
post Dec 24 2004, 01:23 PM
Отправлено #14


Unregistered









QUOTE(Marisa @ Dec 23 2004, 07:45 PM)

Та нема защо! Усегда рада!

А на твои стихи пишу:
Супер! Класс!
Очень понравились!

(А я очень критична в отношении поэзии)

Мы не знакомы? Нам надо познакомится! Хочу знать героев в лицо.

*



ой, как хорошо, просто, бальзам на душу... Только до героя (ини) мне так же далеко, как и до олимпийской чемпионки по метанию ядра))))). Знаешь, иной раз, так хочется чтобы то, что ты делаешь от души, кому-то понравилось. Пиши и ты побольше своих стихов, интересно и свежо получается...
Top
Quote Post
Marisa
post Dec 24 2004, 03:24 PM
Отправлено #15


снайперша з України
***

Группа: Members
Сообщений: 4 460
Регистрация: 3-August 04
Из: Київ
Пользователь №: 4



Нема питань. Пишу.
(Смотрите все, какая я послушная) :rolleyes:

Вот старый стих, я его уже писала.
Не здесь, правда. Но люблю его.


Тихо сон на ресницы сойдет.
Я не смею тревожить сердца.
Пусть во сне тебе снится полет,
Он мне снился почти что вчера.
Пусть твой сон не тревожит молва,
Я стеречь буду думы твои.
Я сутра тебе дам молока
И глаза улыбнутся внутри.
Я тебе буду солнышком греть,
Буду росы на бусы низать,
Буду пламенем свечки гореть,
И тебе буду песни писать.

Top
User is offlinePM
Quote Post
Василь Декармований
post Dec 26 2004, 05:50 PM
Отправлено #16


звезда...
***

Группа: Members
Сообщений: 7 652
Регистрация: 5-November 04
Из: столиця
Пользователь №: 71



В офисе гам притихает,
вечер чернеет в окне.
Скромная девушка Юля
робко хихикнула мне...

:)
Top
User is offlinePMEmail Poster
Quote Post
Citrinka
post Dec 26 2004, 07:07 PM
Отправлено #17


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 272
Регистрация: 22-December 04
Из: Київ
Пользователь №: 115



Людоньки, чого ж так тихо і спокійно-сумно часом стає? І ваші життєрадісні вірші не помагають? Чому?

В містечку маленькім й чепурнім
всі слова — неначе білий дим.
Завжди знав він, де є третій Рим,
а проте забув про власний дім
серед витончених мрій і рим.
Запізнився в Ієрусалим
і залишився один одним
милий старий добрий сивий мім.
Top
User is offlinePM
Quote Post
Я рядом
post Dec 27 2004, 11:23 AM
Отправлено #18


Unregistered









QUOTE(Citrinka @ Dec 26 2004, 11:06 PM)
Людоньки, чого ж так тихо і спокійно-сумно часом стає? І ваші життєрадісні вірші не помагають? Чому?


Буває так, мила Цитринка,
Що раптом в лічені хвилинки
Сховається ласкаве сонце,
І темно знову за віконцем...

І сумно так стає на серці,
А так самотньо, що хоч плач.
Та, раптом, друг постукав в дверці,
Закутаний у мокрий плащ.

Солодкий чай - зелена м'ята,
Посмішка щира, дотик рук...
Це входить так маленьке свято
В дім, що стомився від розлук.
Top
Quote Post
Иулиания
post Dec 27 2004, 01:02 PM
Отправлено #19


Advanced Member
***

Группа: Members
Сообщений: 446
Регистрация: 11-November 04
Пользователь №: 73



QUOTE(Я рядом @ Dec 27 2004, 03:22 PM)

Та, раптом, друг постукав в дверці,
Закутаний у мокрий плащ.

Солодкий чай - зелена м'ята,
Посмішка щира, дотик рук...
Це входить так маленьке свято
В дім, що стомився від розлук.

*


Я просто прозрела!
Это должно было быть эпиграфом к фильму "Дневник Бриджет Джонс" (первый)
Top
User is offlinePM
Quote Post
Lx65
post Dec 27 2004, 04:14 PM
Отправлено #20


^Ахтунг! Адм-ция форума!^
***

Группа: Members
Сообщений: 1 025
Регистрация: 8-August 04
Из: Росiя, Уфа, Башкирская Империя
Пользователь №: 14



QUOTE(Василь Декармований @ Dec 26 2004, 11:49 PM)
В офисе гам притихает,
вечер чернеет в окне.
Скромная девушка Юля
робко хихикнула мне...

:)
*


Где пистолет, спрятанный с июля?
Где Парабеллум заряженный?
Кому показалось, что хихикнула Юля?
Тот будет пулей снаряженный!

Не складно, зато подкат пресечён! Иу-иа-ия "бди!"
Top
User is offlinePM
Quote Post

Reply to this topicTopic OptionsStart new topic

 


Lo-Fi Version
Time is now: 23rd September 2019 - 09:41 AM

Українська локалізація - студія «Севен»